Верховна Рада перенесла розгляд проектів Законів № 4128 та № 4511, які викликали резонанс у суспільстві через можливий вплив на діяльність УПЦ (Московського Патріархату) та інших конфесій.
Дані ініціативи планувалися до голосування у парламенті 18 травня та супроводжувалися мирним протестом віруючих УПЦ біля стін Верховної Ради, повідомляє Інститут релігійної свободи.
Водночас, заступник голови фракції «Блок Петра Порошенка» Олексій Гончаренко повідомив журналістам, що парламентарі не будуть розглядати ці питання у четвер.
«Ми повинні не просто тричі, а триста тричі подумати перед тим, як взагалі в якісь питання, пов’язані з релігією та церквою, втручатися через законодавчі дії», — сказав він.
Як повідомляв ІРС, законопроект № 4128 стосується процедури зміни релігійними громадами підлеглості релігійним центрам. Комітет ВР під час розгляду проекту запропонував власну редакцію цієї процедури.
«Законопроект № 4128 про релігійні організації, який викликав хвилю протестів з боку УПЦ (Московського Патріархату), не суперечить Конституції України. Його головне завдання — надання конкретного механізму для зміни підпорядкування релігійної громади», — пояснив свою ініціативу автор проекту, народний депутат Віктор Єленський.
Між тим Головне науково-експертне управління Верховної Ради рекомендує відхилити проект № 4128. Експерти вказують на загрозу невиправданого втручання держави в автономність релігійних громад та появи нових конфліктних ситуацій через плутанину у порядку внесення змін до статутів.
Законопроектом № 4128 пропонується визначати належність особи до певної релігійної громади шляхом її самоідентифікації із цією релігійною громадою та участі у її релігійному житті. Однак, вважає ГНЕУ, зі змісту запропонованих доповнень не зрозуміло, що слід розуміти під поняттями «самоідентифікація» та «релігійне життя».
«Зважаючи на те, що в значній частині релігійних громад різних віросповідань членство є нефіксованим, запропоноване формулювання щодо надання згоди на зміну підлеглості простою більшістю осіб, присутніх на зборах громадян, є непродуктивним. Адже кількість присутніх осіб може бути значно меншою чим, кількість членів релігійної громади загалом», — зауважують парламентські експерти.
До того ж ГНЕУ не виключає випадки «прийняття альтернативних юридично рівнозначних різновекторних рішень різними особами, які ‘самоідентифікували’ себе із релігійною громадою».
Варто зазначити, що з приводу запропонованих змін публічно висловили своє занепокоєння, не лише УПЦ, але й інші конфесії. Серед них: Римсько-Католицька Церква в Україні, Українська Лютеранська Церква, Об’єднання іудейських релігійних організацій України.
Що стосується законопроекту № 4511, то він передбачає особливий статус для релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в Російській Федерації як державі-агресорі.
Суть особливого статусу, який очевидно передбачається саме для Української Православної Церкви (Московського Патріархату), полягає в обов’язку усіх відповідних релігійних громад укладати з державою договори (угоди) з додатковими зобов’язаннями щодо їх діяльності. Також проект пропонує здійснювати призначення центрального і регіонального церковного керівництва лише після погодження відповідних кандидатур священнослужителів з Міністерством культури України.
Слід зауважити, що Головне науково-експертне управління Верховної Ради розкритикувало також і законопроект № 4511 та закликало парламентарів його відхилити з багатьох причин. Серед них пряме порушення статті 35 Конституції України, яка закріплює принцип невтручання та відокремленості держави від церкви.
По материалам сайта Інститут релігійної свободи
