Специальное служение в день пожилого человека провела церковь в Софиевке

Сині весни пройшли, промайнули,
Наче коні промчали літа.
Не помітили ви, не збагнули,
Як настала пора золота.
Не сумуйте старенькі, не треба
Не тримайте у серці жалів
Ми б до ніг прихили б вам небо
Щоби легше жилось на землі.

Старість часто порівнюється з осінню життя. Мабуть не випадково День людей похилого віку відзначається першого жовтня. Добре, коли літня людина має сім ю, оточена любов’ю дітей та внуків. Але не завжди так буває. Тепло свого серця мешканцям «Стаціонарного відділення для постійного та тимчасового проживання при територіальному центрі Cофіївського району», або по простому кажучи «будинку пристарілих», кожного дня дарують вірні і надійні янголи-охорнці — медпрацівниці під керівництвом Іни Кошеленко.

Четвертого жовтня, у суботу, вони зустрічали своїх давніх друзів — вірян церкви Адвентистів Сьомого Дня на чолі з пастором Юрієм Федоровим.

Приємно вразив інтер’єр приміщення. Працівники своїми руками роблять все можливе, щоб створити теплу атмосферу для своїх підопічних — на стінах з’явились гарні картини, затишно стало і в імпровізованому актовому залі, який перетворили з колишньої операційної. Акустика цього приміщення була на користь, бо бабусь і дідусів знов чекав святковий концерт. Було приємно зустрітися і бачити, як вони впізнають та радіють юним обличчям дітей, які вже не вперше відвідують цей заклад.

Ведуча концерту — Лідія Патока підготувала гарний сценарій. Читала вірші та дарувала тепло і надію, яка для кожного є у Слові Божому. Діти співали духовні пісні про Сина Божого — Ісуса Христа —

«Ты не печалься, не беспокойся;
Если Бог с нами, чего бояться?»,
«Кто Иисуса любит, и за Ним идет,
Тот на небе будет, где Господь живет!».

Дитячий церковний хор у складі Марії та Івана Федорових, Мирослави Патоки та Сергія Носика, Ірини, Сніжани та Дениса Громових, Катерини Кленової, Назарія та Іллі Паскевич, злагоджено та натхненно співали для своїх глядачів під керівництвом Оксани Паскевич.

«Не забудь помолитися Богу,
Бо в молитві надія і сила
Стане легшою всяка дорога,
Ти з молитвою будеш щасливий».

Ці слова гарно звучали на два голоси під аккомпанімент домри та гітари у виконанні матері та сина з сім’ї Паскевич.

«Я молюсь до тебе часто
Доки серцем не знеміг,
Відшукати без Бога щастя
Ще в житті ніхто не зміг» —

Це був заключний псалм соло під гітару. З любов’ю були подаровані тюльпани, виготовлені у технології квілінгу під керівництвом Зої Федоровой.

На завершення слухачі почули найжаданіші слова надії із слова Божого про нове небо й нову землю:

«І бачив я (Апостол Іван) небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було. І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для чоловіка свого. І почув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними, і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося! І сказав Той, Хто сидить на престолі: Ось нове все творю! І говорить: Напиши, що слова ці правдиві та вірні!» (Об’явлення 21).

Отже у вічності, розважте самі, чи добре це чи ні, більше не буде «дня людини похилого віку», бо там не буде старіючих та вмираючих створінь. А все понівечене гріхом та хворобами буде зцілене.

«Тоді буде скакати кривий, немов олень, і буде співати безмовний язик» (Ісая. 35:6).

Оксана Паскевич