12 березня на служінні в Криворізькій громаді № 4 під керівництвом завідуючої дитячим відділом Наталії Коваль були представлені дві сценки щодо місця Жінки в буденному житті. Хоч інсценівки були коротенькими, але дуже промовистими. Одна з них дотепно та з гумором обіграла випадок стосовно святкування 8 Березня.
Ось, як все відбувалось: на календарі 7 березня. Жінка — дівчина з заклопотаним обличчям, із шваброю та відром метушиться по оселі, намагаючись встигнути «все».
Перегортається календар, настає «омріяна» дата — 8 березня. Раптово починаються зміни. Жінку оточують чоловіки, звільняють її від хатнього приладдя, огортають увагою та турботою, дарують подарунки. Жінка щаслива! В її подумах виринає думка: «Я — жінка, яку кохають!» Обличчя сяє від щастя. Але й цей день добіг до кінця. Календар показує 9 березня.
Знову починаються перетворення, але чи на краще?.. Дівчині повертають і швабру, й відро, й фартух — «Свято скінчилось, тепер ти знову господарка» — промовляють вчинки — жести чоловіків. І вона підкорюється, знову починаються трудові будні жінки — прибиральниці, жінки — кухарки.
Залом прокотився сміх. Відчувалось, що кожен зрозумів недолугість ситуації.
Хай добрий Бог допоможе чоловікам любити своїх жінок 365 днів на рік і не очікувати одного — однісінького дня, щоб висловити захоплення Жінкою.
