Це передбачено Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи» від 17.01.2019 року № 2673-VIII, який набув чинності 31 січня, повідомляє Інституту релігійної свободи.
Закон вносить доповнення до статей 8, 14, 18 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та до статей 1, 3, 9, 16, 17, 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
Основні новації Закону щодо процедури реєстрації релігійних організацій:
- Створюється «єдине вікно» для подання документів на реєстрацію релігійними організаціями
Це вирішить багаторічну проблему «подвійної» реєстрації релігійних організацій, які спочатку реєстрували статути в Мінкультури, обласних державних адміністраціях чи КМДА, а потім повинні були звертатися до державного реєстратора. Тепер одночасно з реєстрацією статуту органи у справах релігій будуть здійснювати державну реєстрацію та вносити відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.
Однак цей сервіс не запрацює до того часу, поки не будуть прийняти необхідні підзаконні акти, а також не буде розроблене нове програмне забезпечення для державних реєстраторів та затверджені нові форми реєстраційних заяв. Оскільки тепер до Реєстру будуть вноситися додаткові дані про «вид релігійної організації» та її «віросповідну приналежність».
- Місцеві державні реєстратори втратили повноваження реєструвати релігійні організації
У тому числі виконавчі органи місцевих рад, нотаріуси, ЦНАПи теж тепер не можуть здійснювати державну реєстрацію релігійних організацій. Зокрема, вносити дані до державного реєстру про зміну керівника релігійної організації. Тобто до моменту фактичного запуску «єдиного вікна» перереєстрацію жодної релігійної організації буде неможливо здійснити на практиці.
- Встановлено єдиний для всіх релігійних громад порядок зміни підлеглості релігійному центру
Згідно нового Закону, рішення про зміну підлеглості ухвалюється загальними зборами не менш як 2/3 від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до її статуту. Це рішення засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення, та подається на реєстрацію разом із заявою за підписом керівника або уповноваженого представника релігійної громади.
- Для перереєстрації релігійної громади будь-якої конфесії вимагається подати список віруючих, які взяли участь у загальних зборах
Така вимога Закону суперечить статті 4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», де зазначено: «В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується». Офіційний документ — це не лише паспорт, а і протокол загальних зборів релігійної громади.
Крім цього, згідно ч.2 статті 11 Закону України «Про інформацію» дані про релігійні переконання особи належать «до конфіденційної інформації про фізичну особу», які відповідно до ч. 6 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» заборонено передавати третім особам без письмової згоди.
- Статути релігійних організацій мають бути приведені у відповідність із цим Законом упродовж одного року — до 31 січня 2020 року
Однак ця вимога не містить санкції, які б зобов’язували всі релігійні організації до негайної перереєстрації. Закон лише містить норму про те, що «до приведення статутів у відповідність із цим Законом релігійні організації керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону».
Як повідомляв ІРС, на засіданні 17 січня Верховна Рада прийняла нову редакцію законопроекту № 4128-д одразу як закон — без другого читання, відтак запровадила новий порядок реєстрації релігійних організацій без проведення жодних консультацій із ними. Інститут релігійної свободи напередодні представив 16 суттєвих зауважень до прийнятого Закону.
Перед цим, у грудні 2018 року, Верховна Рада прийняла закон (проект № 5309), який вимагає змінити назву релігійних організацій, які входять до структури релігійного об’єднання, керівний центр якої знаходиться в Росії як державі-агресорі.
По материалам сайта Інститут релігійної свободи