Адвентисти Харкова славили Бога в день подяки

Адвентисти Харкова славили Бога в день подякиДобрий ранок, Україно!

Саме з таких слів 15 жовтня в третій та восьмій адвентистськіх громадах міста Харків (Салтівський духовний центр) розпочалось довгоочікуване свято — день подяки.

Завдяки членам церкви, пасторам та лідерам громади, це особливе і незабутнє служіння відбулось навіть попри повномасштабну агресію Росії проти України та руйнування міста.

Особливим служіння також було тому, що об’єднало багатьох людей різного віку, з різних кутків нашої країни і не тільки.

Завдяки роботі команди організаторів заходу та сучасним засобам зв’язку, в святі взяли участь члени церкви, які через важку ситуацію в місті вимушені були виїхати в інші регіони України та за її межі. Зі сльозами на очах присутні переглянули відеозвернення братів та сестер, а також пасторів, які служили в цій громаді раніше.

Незважаючи на те, що майже половина членів громади виїхали з міста, в зал духового центру був повний! В служінні взяли участь адвентисти з Харкова, Знаменки, Мерефи, Покотилівки та інших міст Харківської області. Також особливою радістю стала присутність відвідувачів — майже двадцять гостей завітали до церкви вперше.

В програмі заходу прозвучали твори відомих класиків у виконанні скрики та блокфлейти. У служінні взяли участь 12 дітей та група прославлення. А різноманітні пісні у сольному виконанні, ще більше додали радості та натхнення. В кінці заходу всі об’єднались за спільною трапезою.

За словами організаторів дня подяки, під час підготовки цього особливого служіння за мету ставили показати, що попри негаразди та випробування, церква хоче і може дякувати Богові.
Саме тому цього року свято жнив, яке відбувається восени, видозмінили на день подяки.

Гості громади також відмітили, що об’єднавшись в радості та братерстві навколо Христа, відчуваєш особливу турботу Бога та один про одного в цей час. Це ще більше надихає на виконання місії та заклику нашого Господа.

Тож нехай наш люблячий небесний Батько поблагословить і збереже кожного!

Тимофій Панін
Фото Олег Василенко

Exit mobile version