Представники Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій вважають, що ратифікація Стамбульської Конвенції несе в собі серйозні ризики для українського суспільства та сім’ї, оскільки поряд із протидією домашньому насильству запроваджується проблематичне визначення поняття «ґендер».
Про це глави Церков та представники конфесій заявили 3 березня під час зустрічі з народними депутатами України, що входять до МФО «Рівні можливості», повідомляє сайт ВРЦіРО.
Члени Ради Церков одностайні в тому, що Українська держава має вживати дієвих заходів для протидії домашньому насильству. Однак це не повинно відбуватися зі шкодою для моральних засад українського суспільства, не повинно викривляти у дітей і молоді розуміння повноцінної сім’ї, задуманої Богом як союз чоловіка і жінки, що відповідає природі людини.
Зауваження релігійних діячів до Стамбульської Конвенції полягають у тому, що цей документ вперше на міжнародному рівні викривляє розуміння поняття «ґендер». Тепер під «ґендером» пропонують розуміти не стать — жіночу та чоловічу, а «соціально закріплені ролі, поведінку, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок та чоловіків».
Ці побоювання підкріпляються тим, що Конвенція гарантує захист від дискримінації за ознакою «ґендерної ідентичності» та «сексуальної орієнтації», що робить поняття «ґендер» залежним не від природних статевих ознак, а від самоідентифікації особи. У підсумку, наявні в законодавстві України поняття «ґендеру», «ґендерної рівності», «ґендерної політики», «ґендерно-правової експертизи» через Стамбульську Конвенцію можуть бути витлумачені не в розумінні рівності жінок і чоловіків, а в інтересах осіб, які ідентифікують себе як жінки або чоловіки.
Такий викривлений підхід, на думку Ради Церков, може зробити Стамбульську Конвенцію інструментом для популяризації в українських школах і університетах нових «ґендерних ролей» та одностатевих стосунків, що було б згубним шляхом для України. Це занепокоєння обумовлюється тим, що Конвенція прямо передбачає обов’язки держав-підписантів щодо навчання учнів «нестереотипним ґендерним ролям».
Крім цього, передбачається здійснення моніторингу виконання Конвенції міжнародною Групою експертів з дій проти насильства стосовно жінок і домашнього насильства (ГРЕВІО). Враховуючи те, що в багатьох країнах ЄС, програми ґендерної рівності зводяться до популяризації одностатевих стосунків, релігійні діячі занепокоєні можливим додатковим тиском на Україну з боку цієї структури.
«Ми категорично проти того, щоб гомосексуальний спосіб життя й поведінка трактувалися як природні, нормальні й корисні для суспільства й особистості. Ми проти того, щоб гомосексуалізм пропагувався, як варіант норми статевого життя і щоби держава заохочувала своїх громадян до одностатевих сексуальних стосунків», — наголошується у Декларації Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, прийнятої ще у травні 2007 року.
За цих обставин Рада Церков вважає недоцільною ратифікацію Стамбульської Конвенції (законопроект № 0119), оскільки у нинішній редакції Конвенція не передбачає можливості застережень щодо окремих її положень, які стосуються поняття «ґендер» та похідних від нього, що несе в собі неприпустимі загрози для інституту сім’ї та подружжя в Україні.
Натомість релігійні діячі закликають Верховну Раду задля ефективної протидії домашньому насильству підтримати прийняття законопроектів № 4952 та № 5294 у такому виді, як вони тепер доопрацьовані, а саме — з вилученням з текстів цих законів слів «сексуальна орієнтація», «ґендерна ідентичність», «ґендерна чутливість» та інших похідних від поняття «ґендер».
Варто відзначити, що за офіційними даними Ради Європи з 44 держав, які підписали Стамбульську Конвенцію, на даний момент лише половина ратифікували її (22 країни). Серед тих країн, які не ратифікували Стамбульську Конвенцію — Велика Британія, Німеччина, Норвегія, Швейцарія, Ірландія, Ісландія, Хорватія, Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Грузія, Словаччина, Туреччина.
По материалам Інститута релігійної свободи, Київ
