Під гаслом «Кожен обдарований, цінний і необхідний» він забрав з 5 по 8 вересня більше шестидесяти учасників зі всієї України.
Служіння людям з особливими потребами не так давно стало одним із напрямків офіційного церковного служіння адвентистської церкви. Тож вже другий рік поспіль ті, хто звершують це служіння приїжджають, щоб поділитися досвідом та взяти участь у навчальних тренінгах.
Цього року спікерами і тренерами на форумі були Леся Самойленко, помічник Урядової уповноваженої з прав осіб з інвалідністю; Лариса Остролуцька, методист відділу медичного забезпечення соціальної роботи Київського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; Лариса Татаринова, заступник директора Солом’янського районного у м. Києві центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; Віталій Сич, виконавчий секретар Подільської конференції адвентистської церкви; Павло Шульга, експерт офісу Уповноваженого Президента України з прав дитини; Олена Шульга, національний тренер з питань сім’ї та дитинства; Олександр Слюсарський, координатор служіння глухим адвентистської церкви в Україні; Оксана Мішаніна, диктор-сурдоперекладач на телеканалі «Надія»; Сергій Луцький, директор відділу здоров’я та капеланського служіння адвентистської церкви в Україні, а також Леонід Рутковський, координатор служіння людям з особливими потребами в Україні.
Також досвідом ділилися Анна Рибачук — проведення таборів та арт-кафе для дітей з інвалідністю. Алла Андріщук, ГО «Товариство батьків дітей з інвалідністю та їх друзів „Зоря надії“». Олена Панікаревич, робота з дітьми з інтернатів, сім’ями у складних життєвих обставинах, та з дітьми з інвалідністю. Валентина Мельничук, благодійний фонд «Сім’я та здоров’я».
Ми поспілкувалися з Інною Кампен, координатором церковного служіння людям з особливими потребами на території Східно-дніпровського регіону, що включає п’ять областей: Донецьку, Дніпропетровську, Запорізьку, Луганську та Харківську. Інна була організаторкою як першого так і другого форуму, та розповіла про цю сферу служіння.
Інно, розкажіть, чим другий форум відрізняється від першого, та які зміни відбулись за останній рік, з часу першого форуму?
Коли минулого року ми організовували перший форум, то готували його не маючи інформації, хто і де здійснює роботу і в якому напрямку.
Цього року ми вже знали, що потрібне навчання у чотирьох напрямках, яке, власне і запропонували участникам. Всі чотири напрямки — це базові рівні.
Мова жестів — служіння глухим та членам їх родин.
Національна програма «Наставництво для дітей-сиріт».
Допомога сім’ям у важких життєвих обставинах.
Служіння людям з інвалідністю
Ви запрошували для викладання тренерів як адвентистів, так і тих, хто не належить до адвентистської церкви. Яким чином відбувається взаємодія церкви з не церковними інституціями та організаціями?
Ми бачимо, що це служіння здійснюється людьми, які можуть і не бути частиною адвентистської церкви, але вони близькі до нас у поглядах на соціальну діяльність, і ми запрошуємо їх взяти участь у форумі. Ми бачимо як Господь через них робить Своє діло служіння. Тому для тих учасників форуму, хто належить до церкви, це можливість у них навчитись, а для наших гостей — можливість дізнатись про нашу звістку і вчення адвентистської церкви.
Ще одна цікава річ: минулого року ми шукали людей, які б могли розповісти про свою діяльність. Цього року у нас вже не вистачило часу, щоб дати можливість всім охочим виступити.
Які плани на навчання у сфері соціального служіння на наступний рік?
Наступного року ми плануємо щоб ті, хто пройшли базовий рівень навчання, могли продовжувати і перейти на новий рівень. Тому спікери просять, щоб вже до форуму були сформовані питання, які цікавлять учасників, що працюють у конкретних напрямках соціальної роботи.
Також до наступного форуму ми хочемо щоб в регіонах розвивались ці напрямки служіння — хай не всі одразу, наприклад, одно, але це буде якісне соціальне служіння.
За допомогою месенджерів ми можемо протягом року знати, хто яке служіння звершує, а також підготувати актуальні теми для наступного форуму.
Також співпраця з державними структурами дуже допомагає і я вірю, що вона буде розвиватися.
Зараз все, що ми робимо у соціальній сфері це великий виклик для церкви, жниво велике (Лук. 10:2). Але мене це не розчаровує, тому що я бачу робітників І багато тих, кого я можливо ще не знаю, але вони вже щось роблять у служінні. Тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє.
