Кожному, хто колись опинявся у скрутній ситуації знайоме відчуття самотності, відчаю, неспроможності, розчарування в житті та в собі!
Приблизно так почувають себе люди, які опиняються у хоспісах та відділеннях гериатрії через інвалідність, хвороби, старість тощо, і про яких з різних причин немає кому подбати, а іноді, яким немає й де жити…
Саме таким людям служать адвентисти з лівобережної громади Кам’янського.
Служіння в хоспісі при міській лікарні N4 почалося з лютого 2021 року. З того моменту, як одного з підопічних, кого перемололо та викинуло життя і якому сестри допомогали відновити елементарний статус людини та громадянина було визначено в цей заклад.
«Відвідування хоспісу відбувається раз на місяць. Частіше, нажаль, не виходить. Бракує часу», — говорить одна з ініціаторів цього служіння, Уляна. «Основними учасниками групи волонтерів є троє жінок, до служіння яких періодично приєднуються інші жінки та чоловіки. Брати допомагають донести продукти на четвертий поверх. Тетяна возить нас та харчі з речами на своєму авто з лівого берега. Здебільшого нас 3-5 осіб.
Причина наших відвідувань — донести до людей звістку про Божу любов, розповісти про Христа і розкрити характер Бога. Ми хочемо, щоб якомога більше людей приєдналися до Божої родини і стали дітьми Божими, знайшли спасіння у Христі. Ці люди відкриті до Божого Слова, вони з щирим інтересом і уважно слухають пісні про Божу любов і Слово, яке ми їм говоримо.
Вони завжди радіють кожній новій зустрічі, видно, що вони потребують не тільки тілесної їжі, але духовної підтримки, духовної настанови і навчання, вони хочуть знайти надію в Бозі. Нам не вистачає братів, які б могли підготувати невелику проповідь для мешканців хоспісу»
«Мета нашого служіння — донести людям, що Господь їх любить і завжди з ними поруч, веде їх до спасіння. Ми годуємо людей, молимося з ними і про них, прославляючи Господа співом та коротенькою проповіддю. Ці люди потребують фізичної та духовної їжі.
Служіння стає все стислішим, так як до хоспісу надійшло багато людей з будинку нічного перебування на Біломорській. Їх розмістили в коридорі, взявши ліжка та стільці, тому все служіння нам доводиться проводити на ногах», — каже Тетяна, яка теж відвідує хоспіс.
Але усякі незручності не лякають людей, чиї серця знаходять відгук на заклик Христа — служити знедоленим та нести добру звістку від Нього!
