Адвентисти сьомого дня приймають Біблію, як єдине джерело віровчення і визнають за основу віри вчення Писання. Ці підстави віри, викладені нижче, складають церковне розуміння і застосування вчення Писання.
Підстава віри п.1
Святе Письмо Старого і Нового Заповітів є Словом Божим, письмово переданим за Божественним натхненням через святих мужів Божих, які виголошували й писали його за спонуканням Святого Духа. За допомогою цього Слова Бог передав людині необхідні для спасіння знання. Біблія – це безпомилкове одкровення Його волі. Вона є мірилом характеру, випробуванням досвіду, авторитетним викладом доктрин і достовірним повідомленням про дії Бога в історії нашого світу.
Підстава віри п.2
Бог єдиний. Отець, Син і Святий Дух – єдність трьох взаємовигідних особистостей. Бог безсмертний, всемогутній, всезнаючий, понад усе і всюдисущий. Він безгрішний і вищий за людське розуміння, проте пізнаваний за допомогою Його одкровень про Себе Самого. Він навіки гідний поклоніння, честі та служіння всього творіння.
Підстава віри п.3
Бог Вічний Отець є Творець, Хранитель і незалежний Правитель усього творіння. Він справедливий і святий, милостивий і добрий, повільний на гнів і сповнений постійної любові та вірності. Властивості та сили, що проявилися в Сині та Святому Дусі, є також одкровенням властивостей і сил Отця.
Підстава віри п.4
Бог Вічний Син втілився в Ісусі Христі. Через Нього все було створено, за допомогою Нього було відкрито характер Бога, завдяки Йому відбулося спасіння людства і через Нього відбувається суд над нашим світом. Будучи навіки істинним Богом, Він став також істинною людиною, Ісусом Христом. Він був зачатий Святим Духом і народжений Дівою Марією. Він жив і переносив спокуси як людина, проте явив Собою досконалий приклад праведності та любові Божої. Здійснені Ним чудеса були проявом сили Божої і свідченням того, що Він був дійсно Богом – обіцяним Месією. Він добровільно постраждав і помер на хресті за наші гріхи, зайнявши наше місце. Воскреслий із мертвих, Він вознісся, щоб заради нас звершувати служіння в небесній святині. Він знову прийде в цей світ у славі, для остаточного визволення Свого народу і для того, щоб відновити все знову.
Підстава віри п.5
Бог вічносущий Дух діяв спільно з Отцем і Сином під час створення, втілення і спокути. Він надихав письменників Біблії. Він виконував необхідною силою життя Христа на землі. Він приваблює і переконує людей; і тих, хто відгукується на Його вплив, Він оновлює і відтворює в них образ Божий. Посланий Отцем і Сином, щоб завжди бути з Його дітьми, Він наділяє Церкву духовними дарами і дає їй силу в її свідоцтві про Христа, а також, згідно зі Священним Писанням, наставляє людей на всяку істину.
Підстава віри п.6
Бог є Творець усього. У Біблії ми знаходимо справжнє повідомлення про Його творчу діяльність. “У шість днів створив Господь небо і землю” і все живе на землі, а в сьомий день того першого тижня “спочив”. Таким чином, Господь встановив суботу як вічний пам’ятник Його завершеної творчої праці. Перші чоловік і жінка створені за зразком Божим, як вінець творіння, отримавши право володіння світом і обов’язок піклуватися про нього. Світ, під час завершення його створення, як сказано в Біблії, був “вельми гарний”, і його досконалість проголошувала славу Божу.
Підстава віри п.7
Чоловік і жінка були створені за “образом і подобою” Божою як істоти, наділені індивідуальністю, силою і свободою мислити і діяти. Тіло, розум і дух кожного з них були неподільним цілим, і хоча люди були створені як вільні істоти, їхнє життя залежало від Бога. Однак, не послухавши Бога, наші прабатьки відкинули свою духовну залежність від Нього і втратили те високе становище, яке вони займали перед Богом. Образ Божий у них виявився спотвореним, і вони стали схильні до смерті. Їхні нащадки успадковують гріховну природу занепалої людини. Вони народжуються зі слабкостями і схильностями до зла. Але Бог у Христі примирив із Собою світ і Духом Своїм відновлює в смертних, які каються, образ Творця. Створені для слави Божої, ми покликані любити Його і один одного та піклуватися про світ, що оточує нас.
Підстава віри п.8
Усе людство залучено у велику боротьбу між Христом і сатаною. Вона почалася на небі у зв’язку з тим, що було поставлено під сумнів характер Бога, Його закон і справедливість Божого правління у Всесвіті. Один зі створених ангелів, наділений свободою вибору, у своєму самопіднесенні став сатаною, противником Бога. Це призвело до повстання частини ангелів. Сатана викликав дух противлення Богу в нашому світі, коли втягнув Адама і Єву в гріх. Унаслідок цього гріха, вчиненого людьми, образ Божий виявився спотвореним у людстві. З цієї ж причини створений світ втратив свій порядок і був спустошений під час всесвітнього потопу. На очах у всього творіння цей світ перетворився на арену вселенської боротьби. На завершення цієї боротьби Бог любові буде виправданий перед усім всесвітом. Христос посилає Святого Духа і вірних ангелів, щоб допомогти своєму народу.
Підстава віри п.9
Життя Христа проходило в досконалому послуху волі Божій. Його страждання, смерть і воскресіння – це єдино можливий шлях спокути вчинених людьми гріхів. Кожен, хто приймає вірою це примирення з Богом, має вічне життя. Усе творіння може краще осягнути нескінченну і святу любов Творця. Це досконале примирення виправдовує справедливість Божого Закону і милосердя Його характеру. Так відбувається засудження наших гріхів і забезпечується наше прощення. Смерть Христа є замісною, спокутною, такою, що примиряє і перетворює. Воскресіння Христа знаменує собою торжество Бога над силами зла, і для тих, хто приймає це примирення, служить свідченням їхньої остаточної перемоги над гріхом і смертю. Воскресіння проголошує панування Ісуса Христа, перед Котрим схилиться кожне коліно на небі й на землі.
Підстава віри п.10
За нескінченною любов’ю і милістю Бог зробив так, що Христос, який не знав гріха, заради нас поніс на Собі наші гріхи, “став гріхом за нас”, щоб у Ньому ми стали праведними перед Богом. Під впливом Святого Духа ми усвідомлюємо нашу потребу, визнаємо нашу гріховність, каємося в наших злочинах і вірою приймаємо Ісуса як Господа і Христа, як Того, хто зайняв місце і залишив нам приклад. Віра, за допомогою якої ми отримуємо спасіння, приходить до нас від Божественної сили Його Слова і є даром Божої благодаті. Завдяки Христу Бог виправдовує і приймає нас як своїх синів і дочок, які позбулися панування гріха. Дія Духа Святого виробляє в нас відродження й освячення. Дух оновлює наші уми, пише в наших серцях Божий закон любові, і нам дається сила, щоб жити святим життям. Перебуваючи в Ньому, ми стаємо причасниками Божественної природи і маємо впевненість у спасінні як тепер, так і на суді.
Підстава віри п.11
Прийнявши смерть на хресті, Ісус здобув перемогу над силами зла. Він, який переміг злих духів під час Свого земного служіння, зруйнував їхню владу і зробив неминучою їхню остаточну загибель. Торжество Ісуса забезпечує і нам перемогу над цими силами, які все ще прагнуть керувати нами, в той час як ми ходимо перед Ним у мирі, радості та впевненості в любові Божій. Зараз Святий Дух перебуває в нас і наділяє нас силою. У постійній прихильності до Ісуса, нашого Спасителя і Господа, ми звільнені від тягаря минулих вчинків. Ми більше не перебуваємо в темряві, страху перед силами зла, невігластві та безцільності, які супроводжували наше колишнє життя. Здобувши цю нову свободу у Христі, ми покликані розвинути свій характер за Його подобою, спілкуючись із Ним щоденно в молитві, живлячись Його Словом, роздумуючи над ним та Його Промислом, відплачуючи Йому хвалою, збираючись на спільні богослужіння та беручи участь у здійсненні місії Церкви. Коли ми віддаємо нашу любов оточуючим людям і свідчимо про спасіння у Христі, постійна присутність Божа через Духа Святого перетворює кожну хвилину нашого життя і всяку справу на духовний досвід. (Пс. 1:1,2; 22:4; 76:12, 13; Кол. 1:13,14; 2:6,14,15; Лк. 10:17-20; Еф. 5:19, 20; 6:12-18; 1Фес. 5:23; 2Петр. 2:9; 3:18; 2Кор. 3:17, 18; Фил. 3:7-14; 1Фес. 5:16-18; Мф. 20:25-28; Ін. 20:21; Гал. 5:22-25; Рим. 8:38, 39; 1Ін. 4:4; Євр. 10:25).
Підстава віри п.12
Церква є громада віруючих, які сповідують Ісуса Христа як Господа і Спасителя. Подібно до народу Божого від старозавітних часів, сучасна Церква покликана зі світу й об’єднана для богослужіння, для братнього спілкування, для повчання в славі, для звершення Вечері Господньої, для сповіщення Євангелія усьому світові та служіння всьому людству. Ісус Христос – втілене Слово – наділив Церкву авторитетом. Свідоцтво тому ми знаходимо в Біблії, яка є записаним Словом Божим. Церква – це Божа сім’я; прийняті Ним як діти її члени будують своє життя на основі Нового Завіту. Церква – це тіло Христове, зібрана громада, глава якої є Сам Христос. Церква – це наречена Христа, заради якої Він помер, щоб освятити й очистити її. Завдяки цій жертві після урочистого повернення Свого на землю, Він представить її Собі славною Церквою, яка “не має плями чи пороку”, Церквою, що зберігала вірність в усі віки.
Підстава віри п.13
Вселенська Церква включає в себе всіх, хто істинно вірить у Христа. Але в останні дні, коли широко поширився відступ від біблійних істин, Бог покликав свій вірний Залишок, щоб він дотримувався заповідей Божих і зберігав віру в Ісуса. Цей залишок проголошує настання години суду, сповіщає спасіння через Христа і проповідує наближення Його Другого пришестя. Ця місія проголошення істини символічно представлена трьома ангелами в Об’явленні 14 гл. За часом вони збігаються із судом, який відбувається на небесах, і результатом цієї місії є покаяння і виправлення людей. Кожен віруючий покликаний особисто брати участь у цьому загальному свідченні.
Підстава віри п.14
Нашу церкву можна порівняти з єдиним цілісним організмом, у якому члени покликані з усякого народу, племені та мови. У Христі ми всі перетворюємося на нове творіння. Тому відмінності статі, раси, культури, освіти, національності та соціального становища не повинні розділяти нас між собою. Ми рівні перед Христом, Який Своїм Духом зв’язав нас в одне ціле із собою і один з одним. Свідоцтво Писання про Христа об’єднує нас у єдиній вірі та надії і дарує нам прагнення служити всьому людству. Джерело цієї єдності походить від триєдиного Бога, Який вважає нас своїми дітьми.
Підстава віри п.15
Хрещення – це Боже встановлення, за допомогою якого ми сповідуємо нашу віру в смерть і воскресіння Ісуса Христа, а також засвідчуємо, що ми померли для гріха і тепер прагнемо до оновленого життя. Таким чином, ми визнаємо Христа Господом і Спасителем і стаємо частиною Його народу після прийняття в Члени Його Церкви. Хрещення – це символ нашої єдності з Христом, прощення гріхів і прийняття Духа Святого. Зазвичай хрещення відбувається після того, як людина наставлена у Святому Письмі та заявила про те, що приймає Його вчення. Він повинен також підтвердити свою віру в Ісуса Христа і щиро покаятися в гріхах. Хрещення відбувається за допомогою повного занурення у воду.
Підстава віри п.16
Вечеря Господня – це участь у прийнятті тих символів, які є тілом і кров’ю Ісуса, і відбувається вона як вираження віри в Нього, нашого Господа і Спасителя. Під час звершення цього священнодійства Христос присутній серед Свого народу, щоб зустрічатися з ним і зміцнювати його. Беручи участь у Вечері, ми знову сповіщаємо про смерть Господню, доки Він прийде знову. Приготування до Вечері включає в себе самодослідження, покаяння і сповідання. Служіння ногоомовения було встановлено Учителем як знак оновленого очищення і як вираз готовності служити один одному в Христовому смиренні, а також для того, щоб сприяти об’єднанню сердець у любові. Служіння Вечері відкрите для участі всіх віруючих християн.
Підстава віри п.17
У всі віки Бог наділяв усіх членів Своєї Церкви духовними дарами, які кожен мав використати на благо Церкви та людства. Цими дарами Святий Дух наділяє кожного члена за Своєю волею. Таким чином, Церква стає здатною виконати визначене Їй Богом призначення. Писання вчить, що ці дари, задовольняючи потреби Церкви, проявляють себе у вірі, зціленні, пророцтві, проповіді, вченні, управлінні, благодійному служінні з метою допомогти людям і підбадьорити їх. Деякі члени покликані Богом і обдаровані Духом, щоб здійснювати довірене їм і визнане Церквою служіння в ролі пасторів, євангелістів, апостолів і вчителів. Це необхідно для того, щоб приготувати членів до особливого служіння: сприяння духовній зрілості Церкви, зміцнення єдності у вірі та пізнанні Бога. Коли члени використовують ці духовні дари як хранителі “різноманітної благодаті Божої”, то Церква, захищена від руйнівних впливів хибних вчень, зростає в Бозі та зміцнюється у вірі й любові.
Підстава віри п.18
Пророцтво – один із дарів Святого Духа. Цей дар є відмінною ознакою Церкви Залишку. Він проявився в служінні Олени Г. Вайт, вісниці Господа. Її праці залишаються авторитетним свідченням істини, служачи для втіхи, керівництва, настанови і виправлення. Ці праці з усією визначеністю стверджують, що Біблія є єдиним мірилом, яким слід перевіряти кожне вчення і кожен досвід.
Підстава віри п.19
Великі принципи закону Божого викладені в Десяти заповідях і явлені в житті Ісуса Христа. У них відображена Божа любов, Його воля і наміри в питаннях поведінки людини та її взаємин із Богом і ближніми. Вони обов’язкові для людей усіх часів. Ці постанови лежать в основі Божої угоди з Його народом. Це найвище мірило праведності на суді Божому. За допомогою заповіді Дух Святий приводить до пізнання гріха і пробуджує свідомість необхідності Спасителя. Спасіння – це дар благодаті, його неможливо заслужити ділами, але спасенна людина слухняна заповідям. У цьому послуху вдосконалюється християнський характер, і його результатом буде мир із Богом. Воно говорить про любов до Господа і наших ближніх. Послух за вірою доводить, що Христос сильний перетворювати життя і тим самим служити на користь справі благовістя.
Підстава віри п.20
Милосердний Творець після шести днів творіння світу спочивав у сьомий день і встановив суботній спокій для всіх людей як пам’ятник творіння. Четверта заповідь незмінного Закону Божого вимагає дотримання сьомого дня, суботи, як дня спокою, дня особливого поклоніння і служіння згідно з вченням і прикладом Ісуса Христа – Господина суботи. Субота – це день радісного спілкування з Богом і один з одним. Це символ нашого спокутування у Христі, знак нашого освячення, нашої вірності та передчуття нашого вічного майбутнього життя в Царстві Божому. Субота – це постійне Боже знамення вічного заповіту між Ним і Його народом. Радісне проведення цього святого часу від вечора до вечора, від заходу до заходу сонця є урочистим спогадом здійсненого Богом творіння і викуплення.
Підстава віри п.21
Ми помічники Божі .Він довірив нам мудро розпоряджатися часом і можливостями, здібностями і майном, благословеннями землі та її дарами. Ми відповідальні перед Богом за правильне використання всіх цих дарів. Наше визнання Бога Володарем усього ми висловлюємо у вірному служінні Йому та ближнім, а також у добровільному поверненні десятини та пожертвувань для сповіщення Євангелія і для підтримки та зростання Його церкви. Бог надав нам особливу честь, давши нам право розпоряджатися всім довіреним, щоб виховати нас у любові та привести до перемоги над егоїзмом і жадібністю. Той, хто мудро розпоряджається довіреними йому дарами, відчуває радість, коли в результаті його вірності інші люди отримують благословення.
Підстава віри п.22
Ми покликані бути дітьми Божими, які мислять, відчувають і чинять у гармонії з небесними принципами. Завдяки дії Духа Святого, що відтворює в нас характер нашого Господа, ми присвячуємо себе тільки таким заняттям, які можуть принести в наше життя християнську чистоту, здоров’я і радість. Це означає, що наші розваги та задоволення мають відповідати високому мірилу християнської краси та смаку. Зберігаючи культурні відмінності, наш одяг має залишатися простим, скромним і охайним, відповідним до пишності, але в нетлінній прикрасі лагідного й мовчазного духу. Це також означає, що, вважаючи свої тіла храмом Святого Духа, ми зобов’язані проявляти розумну турботу про них. Поряд із правильним режимом праці та відпочинку, нам слід дотримуватися, за можливості, принципів здорового харчування і відмовитися від їжі, визнаної в Писанні нечистою. Нам потрібно утримуватися від алкогольних напоїв, тютюну, безвідповідального вживання сильнодіючих і наркотичних засобів, тому що вони згубні для нашого тіла. Замість цього ми повинні займатися всім тим, що може привести наші думки і тіла в послух Христу, Який хоче бачити нас здоровими, квітучими і радісними.
Підстава віри п.23
Шлюб – це священне встановлення Боже, що дійшло до нас з Едему і затверджене Самим Христом як довічний союз любові між чоловіком і жінкою. У християнському шлюбі подружжя, поєднане спільністю віри, бере на себе зобов’язання не тільки одне перед одним, а й перед Богом. Взаємна любов, повага, пошана, повага і відповідальність є основою таких взаємин. У них відбивається святість і незмінність стосунків, подібних до тих, які визначені між Христом і Його Церквою. Про розлучення Христос сказав: “Хто розлучиться з дружиною своєю, не за провину перелюбу, і одружиться з іншою, той перелюбляє”. Далеко не всі сім’ї можуть виявитися ідеальними, але те подружжя, яке повністю присвятило себе одне одному у Христі, може досягти гармонії та любові, якщо довіриться керівництву Духа і вихованню Церкви. Бог благословляє сім’ю і хоче, щоб подружжя допомагало одне одному в досягненні духовної зрілості. Від батьків очікується, що вони виховають своїх дітей у любові та послуху Йому. Їхній приклад і стосунки допоможуть дітям дізнатися, що Христос справедливий, ніжний і турботливий. Він бажає, щоб діти також стали членами сім’ї Божої. Поліпшення сімейних стосунків – це один із проявів сили останньої євангельської звістки.
Підстава віри п.24
У небі знаходиться святилище, скинія істинна, яку спорудив Господь, а не людина. Там заради нас Христос здійснює служіння, надаючи можливість вірянам скористатися заслугами Його примирливої жертви, принесеної одного разу на хресті за всіх. З часу Свого вознесіння Він став нашим Великим Первосвящеником, і тоді ж було започатковано Його клопотливе служіння. У 1844 році після закінчення пророчого періоду 2300 днів Він увійшов у другу останню фазу Свого примирливого служіння. Воно полягає у слідчому суді, в результаті якого відбувається остаточне видалення всіх гріхів. Це служіння прообразно було представлено очищенням стародавнього єврейського святилища в День Очищення. У прообразному служінні земна святиня очищалася кров’ю жертовних тварин; небесна ж святиня очищається досконалою жертвою крові Ісуса. Мешканці неба завдяки слідчому суду бачать, хто серед померлих на землі спочив у Христі, і тому вважається гідним мати участь у першому воскресінні. На цьому суді також виявляється, хто з тих, хто перебуває в живих, перебуває у Христі, і завдяки Йому готовий до переселення у вічне Царство Агнця. І коли це служіння Христа завершиться, одночасно з ним закінчиться відведений для людей час випробування перед Другим пришестям.
Підстава віри п.25
Другий прихід Христа є блаженним сподіванням Церкви і буде величним завершенням справи Євангелія. Пришестя Спасителя буде буквальним, особистим і видимим усьому світу. Під час Його повернення праведних, які перебували в стані смерті, буде воскрешено, і разом із праведними, що залишилися живими, їх буде одягнено славою і піднесено на небо; нечестивих спіткає смерть. Майже повне виконання більшості пророцтв і сам стан світу свідчить про близькість пришестя Христа. Час цієї події не відкритий, і тому ми закликаємося бути завжди готовими.
Підстава віри п.26
Відплата за гріх – смерть. Але Бог, єдиний, хто має безсмертя, наділить вічним життям Своїх викуплених. До цього моменту смерть є станом небуття для всіх померлих людей. Коли ж з’явиться Христос – життя наше, воскрешені праведники і живі святі будуть прославлені і піднесені, щоб зустрітися з Господом. Друге воскресіння – воскресіння нечестивих – відбудеться через тисячу років після першого.
Підстава віри п.27
Тисячолітнє царство – це проміжний період між першим і другим воскресінням, коли Христос і його викуплені перебувають на небі. Протягом цього часу відбувається суд над тим, хто помер без покаяння в гріхах. На спустошеній землі, що залишилася без людей, які її населяли, перебуватиме сатана зі своїми ангелами. Після закінчення цього часу з неба на землю зійде Христос разом зі Своїми спасенними і опуститься Святе Місто. Потім настане друге воскресіння, тобто воскресіння всіх, хто робив зле. Таким чином, всесвіт навіки буде звільнений від гріха і грішників. Вони разом із сатаною та його ангелами оточать Святе місто – але вогонь від Бога знищить їх і очистить землю.
Підстава віри п.28
Нова земля, на якій мешкає правда, слугуватиме вічною домівкою для викуплених і досконалим середовищем для вічного життя, любові, радості та примноження пізнань у присутності Божій. Сам Бог буде мешкати зі Своїм народом, страждання і смерть зникнуть назавжди. Закінчиться велика боротьба, і гріх більше ніколи не повториться. Усе натхненне, що існує із Всесвітом, проголошуватиме, що Бог є любов. Він буде царювати навіки.
Залишити відповідь