Біблійне розуміння особистості та природи Святого Духа
Святий Дух займає центральне місце в Божій місії. Відповідно, нам необхідне біблійне розуміння особистості та природи Святого Духа. У цьому біблійному дослідженні розглядаються такі ключові питання: Чи є Святий Дух особистістю чи просто силою або владою Бога? Чи відрізняється Святий Дух від Отця і Сина (Христа)? Чи справді Святий Дух божественний?
Щоб відповісти на перше запитання, ми маємо зрозуміти, що слово “особистість” у цьому контексті не означає людську особистість або особистість, обмежену фізичним тілом, як люди. Замість цього ми просто маємо на увазі того, хто володіє особистісними характеристиками, притаманними тільки людям, такими як самосвідомість, розум і воля.
1. Перелічіть особисті якості, які приписують Святому Духу в наступних текстах:
“І не засмучуйте Святого Духа Божого, печаткою Якого ви відзначені напередодні дня відкуплення” (Еф. 4:30 ІПБ).
“Так і думок Божих не знає ніхто, крім Божого Духа” (1 Кор. 2:11 ІПБ).
“Але все це робить один і той самий Дух, що дає різним людям різні дари на свій розсуд” (1 Кор. 12:11 РБО).
Святий Дух:
може знати… думки Божі.
розподіляє дари між людьми на Свій розсуд.
У цих та інших біблійних текстах Святий Дух описується з особистими характеристиками. Проста сила або влада не може бути засмучена (для цього потрібна самосвідомість), не може знати Божі таємниці (для цього потрібен розум) і не може бажати наділяти людей духовними дарами (для цього потрібна воля).
2. Які ще особисті якості Святого Духа зустрічаються в наступних текстах?
“бо в той час Дух Святий навчить вас того, що вам потрібно сказати” (Луки 12:12 ІПБ).
“ми навіть не знаємо, про що і як нам молитися. Але Сам Дух просить за нас у зітханнях невимовних” (Рим. 8:26 ІПБ).
Тільки людина може сумувати (Еф. 4:30), знати (1 Кор. 2:11), ухвалювати рішення (1 Кор. 12:11), навчати (Лк. 12:12), клопотатися (Рим. 8:26), свідчити (Ів. 15:26), випробовувати брехню (Дії. 5:3, 4, 9), говорити (Дії 8:29), наставляти (Неєм. 9:30), вести і направляти (Пс. 143:10; Дії 8:29), закликати до служіння і посилати (Дії 13:2-4), забороняти або дозволяти (Дії 16:6, 7) і так далі.
Тут і в інших місцях Писання ідентифікує Святого Духа як особистість, кажучи про те, що Святий Дух володіє властивостями, властивими тільки особистості1.
3. Як такі тексти виокремлюють Святого Духа, Сина й Отця як окремих особистостей?
“Утішитель же, Дух Святий, Якого пошле Отець в ім’я Моє, всього навчить вас і нагадає все, що говорив вам” (Іоанна 14:26 ІПБ).
Святий Дух (Помічник) посилається Отцем в ім’я Ісуса.
“А коли прийде до вас Утішитель, Дух істини, що виходить від Отця, Якого Я пошлю до вас, коли буду в Отця, то Він свідчитиме про Мене” (Ів. 15:26 ІПБ).
Святий Дух (Помічник) посилається від Отця.
Будучи посланий Отцем в ім’я Ісуса (Іоанна 14:26) і посланий Ісусом від Отця (Іоанна 15:26), Святий Дух не може бути ні Отцем, ні Сином, але є відмінним від Отця і Сина.
Писання свідчить, що Святий Дух не є тією самою особою, що й Син (Христос) чи Отець (або частиною одного чи обох). Святий Дух – це самостійна особистість (див. також Мф. 12:32; Лк. 3:21, 22; Ін. 14:16).
Далі ми побачимо, що Писання ототожнює Святого Духа як божественну особистість разом з Отцем і Сином, в ім’я яких хрестяться віряни (Матв. 28:19).
4. В Ісаї 6:8-10 Бог проголошує конкретне послання Ісаї. У Діях 28 Павло цитує це послання. Але хто, за його словами, виголосив це послання? Прочитайте наведений нижче текст і заповніть пропуски.
“Добре сказав Дух Святий батькам вашим через пророка Ісаю” (Дії 28:25).
Згідно з Біблією, слова, сказані Богом в Ісаї 6:8-10, були вимовлені Духом Святим. Аналогічним чином, Євреїв 3:7 цитує слова, сказані Богом у Псалмі 95:7-11, кажучи “як говорить Дух Святий”. У цих та інших текстах Святий Дух названий Богом.
5. Кому збрехав Ананія, коли вирішив залишити собі частину виручки від продажу землі, прикинувшись, що віддав усю виручку? Прочитайте наведений нижче текст і заповніть пропуски.
“Петро ж сказав: “Ананію, як міг сатана так оволодіти тобою, що ти збрехав Святому Духу і приховав частину грошей за продане поле?
4 Чи не твоє воно було, поки залишалося непроданим? І після його продажу чи не в твоїй владі було все, отримане за нього? Як могло таке спасти тобі на думку? Адже ти не людям збрехав, а Богові” (Дії 5:3, 4 ІПБ).
Коли Ананія брехав Святому Духу, він брехав не людям, а Богові.
Брехня Святому Духу, таким чином, була брехнею Богові. Тому Писання називає Святого Духа Богом (див. також Мф. 28:19). Тільки Бог вічний, всезнаючий (всезнаючий) і присутній скрізь (всюдисущий), проте Святий Дух згадується як вічний (Євр. 9:14), всезнаючий (1 Кор. 2:10, 11) і присутній скрізь (Ін. 14:16), а отже, має бути Божественним.
Таким чином, згідно з Писанням, Святий Дух – це особистість (що володіє особистісними якостями), Святий Дух є відмінним від Отця і Сина, і Святий Дух є божественним – одна з трьох со-вічних особистостей Божества (Трійці)2.
1 Еллен Г. Вайт коментує: “Святий Дух – це особистість… . . Святий Дух – особистість, інакше Він не міг би свідчити нашим духам і разом з нашими духами, що ми – діти Божі. Він також має бути Божественною особистістю, інакше Він не зміг би відкрити таємниці, приховані в розумі Бога” (Evangelism [Washington, D.C.: Review and Herald Pub. Assn., 1946], pp. 616, 617). В іншому місці вона додає: “Святий Дух – це Утішитель, в ім’я Христа. Він уособлює Христа, але при цьому є окремою особистістю” (рукопис 93, 1893 р., у Manuscript Releases [Silver Spring, Md.: Ellen G. White Estate, 1993], vol. 20, p. 324).
2 Докладніше про Святого Духа див. у John C. Peckham, God With Us: An Introduction to Adventist Theology (Berrien Springs, Mich.: Andrews University Press, 2023), chap. 5.
Джон Пекхем – помічник редактора журналу “Адвентистський світ” і професор-дослідник богослов’я та християнської філософії в Університеті Ендрюса.
За матеріалами Adventist World